Зазвичай, школярі бояться говорити про те, що їх ображають. Хоча майже 90% українських учнів зіштовхувалися з цією проблемою. Або ставали жертвами, або бачили, як знущаються над іншими. Це результати дослідження ЮНІСЕФ. Батькам, здебільшого, такого не розповідають. Тому, кажуть у міністерстві освіти, за цим повинні пильнувати вчителі та шкільні психологи. А як стати для дітей друзями педагогів навчать на тренінгах.
«Нинішня робота з цькуванням, яка існує в наших школах, не є системою. Тому для нас надзвичайно важливо, щоб ми розпочали розбудовувати в Україні безпечну школу з різних аспектів. І безпечною вона має бути не лише з точки зору фізичної безпеки, а й моральної також. Це необхідно, адже зараз в Україні поширюється інклюзивна освіта. Діти, спроможні нормально навчатися, але ізольовані в інтернатних закладах, мають ходити в школу поруч зі своїми однолітками. Цей крок не лише допоможе дітям з особливими освітніми потребами краще соціалізуватися, а й навчити усіх дітей гармонійно співіснувати», – Лілія Гриневич.
Допомагає міністерству освіти всесвітньо відомий мотиваційний тренер Нік Вуйчич. У дитинстві з нього глузували через інвалідність, школа перетворилась для нього на справжнє пекло. Нік Вуйчич переконаний, проблему цькування у школах можна викорінити тільки одним шляхом – з малечку розповідати дітям про цінність життя і те, що всі різні і особливі. А як навчити дітей дружити та не конфліктувати з іншими
– Нік Вуйчич розповів педагогам та батькам. В рамках проекту «Безпечна школа» обіцяє приїздити в Україну що півроку. Нік Вуйчич намагатиметься зробити все можливе, щоб поділитися матеріалами щодо роботи з булінгом у школах, які в нього вже напрацьовані.
Він також поділився власним досвідом боротьби з цькуванням.
«Булінг – це хвороба. 30 років тому було менше відкритих дверей для цькувань у школі, які могли б вплинути на вас. Еволюція медіа дозволила нам відчути, що булінг та пліткування – це норма. В Австралії 29 років тому я був першою дитиною з особливими потребами в школі, і це було найкраще рішення, яке могли прийняти мої батьки. Не просто закрити мене в кімнаті, а й навчити жити з усіма, дати мені можливість літати. Коли я був у школі, це було важко, бо багато людей витріщалися на мене, цькували мене. Але я навчився жити своїм життям. І для запобігання цькуванню може допомогти або не допомогти, якщо звернутися до батьків, може допомогти або не допомогти, якщо звернутися до вчителів. Але, з мого досвіду, якщо розповісти наступному поколінню про цінність кожної людини, дати йому це усвідомлення – це завжди ефективно», – розповів Нік Вуйчич.
Нік Вуйчич – відомий оратор і меценат, людина без рук і ніг. Він керує некомерційною організацією «Життя без кінцівок», яка створена для допомоги інвалідам. Близько 250 раз на рік виступає зі сцени, пише книги, знімається в кіно, бере участь у відомих ток-шоу. Ще школярем Нік на власному досвіді пережив знущання від однокласників. Але тепер ці складні переживання залишилися позаду, і він проводить по всьому світу навчальні лекції щодо запобігання булінгу серед школярів.
